Законник Богдан Зарічанський та «поїхавший дах» Прилуцької прокуратури

"Поїхавший дах прокуратури" - мабуть, так можна охарактеризувати останні дії Прилуцької місцевої прокуратури, що очолює Зарічанський Богдан Григорович. Ну, з очільником все зрозуміло: якщо людина просить своїх підлеглих звертатись до нього як до князя, то чекати від нього можна лише одне - обкладення даниною. А всі інші? ...

Нещодавно в місті Прилуки розігрався не аби який скандал навколо даху дитячої юнацької спортивної школи. Було дуже багато обурень, ганебного висловлювання в бік місцевої влади та підрядника, який виконував ремонтні роботи даху. Деякі місцеві мешканці в цьому вбачали суто політичну складову, але деякі не місцеві досі бажають побачити корупційну схему. Саме "князь Гвідон" Прилуцької прокуратури через своїх підлеглих переконує суд встановити те, чого немає. Але все по черзі.

На досудовому слідстві, для прокурора головним завданням було не встановлення дійсних обставин справи, а якомога більшу "накопати" суму "привласнених" коштів. Звітування перед керівництвом про виявлення правопорушення і як наслідок показник бездоганної праці з можливою перспективою підвищення.

Сторона захисту неодноразово вказувала на помилковий напрямок їх "князівсько-прокурорських" дій - ніхто нічого чути не хотів. Докази також до уваги не брались. Хоча ні, приймались. Але приймались з метою фальсифікувати нові докази, які б підтверджували про вчинення кримінального правопорушення. Це і виготовлення неправдивих довідок та спонукання посадових осіб їх підписати. І проведення експертизи некомпетентним експертом з наданням йому неповної інформації з приводу предмету дослідження та багато іншого ... 

Як наслідок справа в суді.

Суд не пристав на "переконливі" докази прокурора та почав кваліфікований розгляд справи. І тут виявилось, що не все так легко стало проходити, як проходило на досудовому слідстві. В суді виявилось, що експерт провів експертизу, яка є незаконною, оскільки спростовується відповідними розрахунками з обміру матеріалів, а сам експерт виявився некомпетентним і таким що не знає елементарні будівельні норми. Та дивуватись немає чому - який князь, такий і експерт. Вже під час розгляду справи в суді, прокурор став збирати додаткові докази, намагаючись врятуватись від виправдувального вироку. Надані стороною захисту документи, в повному обсязі спростовують пред’явлене обвинувачення. Тут прокурор і "забігав" ... Згідно з обвинувальним актом, прокурор вказував, що посадові особи підприємства привласнили кошти на суму близько 1 300 00 грн. А в суді, вже прокурор намагається довести про привласнення коштів хоча б на суму близько 100 грн. І для цього прокурором заявляється клопотання про проведення чергової експертизи. Поставивши в незручне становище експерта, прокурор хотів врятувати лише себе. Але експерт на ті самі граблі двічі наступати наміру не мав і повідомив, що провести експертизу неможливо. Та прокурор не зупинявся - повторно просить призначити проведення експертизи. Надає довідки для експерта сумнівного змісту. Уявіть собі - за ради того, щоб прокурор довів привласнення коштів на суму близько 100 грн держава має витратити тисячі гривень на проведення експертизи.

Часом не про нього писав Т.Г. Шевченко :

"... Ой Богдане!

Нерозумний сину!

Подивись тепер на матір,

На свою Вкраїну ... 

Ой Богдане, Богданочку,

Якби була знала,

У колисці б задушила,

Під серцем приспала ..." 

Зрозуміти прокурора не складно. А якщо врахувати новий закон "Стоп маски шоу - 2", то прокурор буде "вертітись" не гірше ніж вугор на сковороді. Тільки гірко розуміти, що за для відстоювання своєї "принципової" позиції, тішення князівського самолюбства, Зарічанський Б.Г. за раніше знаючи результати зібраних ним доказів, будь-який шляхом, намагається покарати навіть не винну людину.

Судовий розгляд триває і невідомо які ще знадобляться експертизи прокурору для збереження честі свого мундиру. Бо тема ще відкрита та вже майже програна. Ну звичайно, якщо суддя сам не з князівського роду ...  Хоча навряд. Кажуть, що суддя - фахівець і до князівства відношення не має. Будемо сподіватись.

Ну з судом все зрозуміло. А що ж робити прилучанам з замашками князя в прокурорських погонах? Любов влаштовувати собі та своїм посіпакам безкоштовні бенкети в одному з гостинних дворів Прилуччини та і в інших місцевих закладах, постійно відчуваються на кишенях підприємців. Зазначимо, що і підозри гостинні прилучани отримують з такою ж щедрістю, з якою залякані князем підприємці зустрічають князівську свиту. За що ж прилучанам такий подарунок з Вінничини? Чим вони завинили? Чи може вже час збирати торби та за прикладом жителів м. Бершадь вимагати справедливості під стінами Генпрокуратури?! Мабуть, слід поставити ці питання керівництву Генпрокуратури?! Мабуть, так. Хай таке щастячко дістанеться комусь іншому ... 

P.S. Наш князь виявився рідким Гвідоном і обклав даниною відразу двох білок, які гризуть золоті горішки. Підполковники місцевої поліції Степанець С.М. і начальник розшуку Юрченко С.Б. - ось ці два гризуни, які охоче пристали на ласу пропозицію князя збирати та приносити йому данину, як в часи інквізиції. Бо, як відомо, передавши з рук в руки шмат сала - долоні лишають масними. Але це зовсім інша історія, яка неодмінно знайде своє продовження.